28 жовтня 2026 року у Страсбурзі в межах 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи було ухвалено декларацію «Посилення атак Російської Федерації проти України» (Intensifying attacks of the Russian Federation against Ukraine). Документ підтвердив підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, засудив російські атаки на цивільне населення та критичну інфраструктуру, а також закликав європейських партнерів посилити практичну допомогу українським громадам.
Підсумки роботи Конгресу представив Віталій Іванович Бей — представник Вінницької області в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, голова Вінницької обласної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни (WVTU).
За його оцінкою, головне завдання після ухвалення декларації — забезпечити перехід від міжнародних рішень до конкретних програм підтримки українських громад, прямих партнерств та довгострокового відновлення.
Конгрес Ради Європи підтвердив підтримку України
Декларацію представили Сесілія Далман Еек (Cecilia Dalman Eek, Швеція) та Міхкель Юхкамі (Mihkel Juhkami, Естонія).
У документі Конгрес підтвердив незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Окремо засуджено посилення російських ракетних і безпілотних атак на українські міста, населені пункти, цивільні об'єкти та критичну інфраструктуру.
Учасники Конгресу наголосили, що систематичні обстріли створюють надзвичайні виклики для місцевого самоврядування, яке навіть в умовах постійної небезпеки продовжує забезпечувати населення основними послугами.
Особливу увагу приділено прифронтовим громадам, де органи місцевої влади змушені щодня організовувати гуманітарну допомогу, медичне обслуговування, освіту та функціонування життєво необхідної інфраструктури.
Основні результати 51-ї сесії для України
1. Посилення підтримки прифронтових громад
Конгрес закликав держави-члени Ради Європи, Банк розвитку Ради Європи та міжнародних партнерів враховувати особливі потреби українських прифронтових територій у програмах відновлення.
Йдеться про довгострокове фінансування, підтримку базових послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та підвищення енергетичної стійкості громад.
2. Пряме партнерство між українськими та європейськими громадами
Одним із практичних напрямів визначено розвиток безпосередньої співпраці між містами й регіонами України та інших європейських держав.
Серед можливих механізмів — платформа Cities4Cities, Європейський альянс міст і регіонів для відбудови України та міжрегіональні партнерські угоди.
Такий підхід дозволяє переходити від загальних програм підтримки до конкретних спільних проєктів, спрямованих на потреби окремих громад.
3. Карпатська інтеграційна ініціатива
Під час підбиття підсумків сесії окрему увагу приділено Карпатській інтеграційній ініціативі як платформі розвитку транскордонної співпраці та європейської інтеграції України.
Для українських регіонів такі механізми відкривають додаткові можливості для партнерства, обміну досвідом і реалізації спільних проєктів.
4. Засудження окупації та підтримка міжнародної відповідальності Росії
Конгрес засудив організацію Російською Федерацією так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України.
Наголошено, що подібні дії не змінюють міжнародно-правового статусу українських територій.
Також підтверджено підтримку механізмів притягнення Російської Федерації до відповідальності, зокрема Реєстру збитків, завданих агресією, та Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
5. Захист цивільного населення та відновлення людського потенціалу
Важливою складовою міжнародної підтримки залишається захист цивільного населення, зокрема дітей, які постраждали внаслідок війни.
Відновлення України потребує не лише відбудови інфраструктури, а й довгострокових програм реабілітації, соціальної підтримки та повернення людей до повноцінного життя.
Віталій Бей: після декларацій потрібні конкретні дії
Підсумовуючи роботу Конгресу, Віталій Бей наголосив на важливості переходу до практичної взаємодії між українськими та європейськими громадами за принципом «peer-to-peer» — прямого партнерства рівних партнерів.
Йдеться про співпрацю між органами місцевого самоврядування, регіональними інституціями та громадськими організаціями, яка має забезпечувати конкретні результати для людей.
За його переконанням, відбудова України повинна відбуватися за безпосередньої участі жителів громад.
Ветерани, внутрішньо переміщені особи, молодь, підприємці та представники громадянського суспільства мають бути залучені до визначення пріоритетів відновлення. Саме вони найкраще знають реальні потреби своїх громад, можливості місцевої економіки та перешкоди, які необхідно подолати.
Віталій Бей також подякував колегам з української делегації в Конгресі за спільну роботу, проведені зустрічі та рішення, спрямовані на посилення міжнародної підтримки України.
Відновлення громад має враховувати потреби ветеранів
Для Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни особливого значення набуває соціально-економічний вимір відбудови.
Ветерани повинні бути не лише отримувачами державної та міжнародної допомоги, а й повноправними учасниками формування політики відновлення громад.
У цьому контексті WVTU вважає важливими такі напрями:
- створення робочих місць для ветеранів та членів їхніх сімей;
- розвиток програм професійної перепідготовки та перекваліфікації;
- підтримку ветеранського підприємництва;
- забезпечення доступності робочих місць для ветеранів з інвалідністю;
- розвиток соціального діалогу між профспілками, роботодавцями та місцевою владою;
- залучення ветеранських організацій до розроблення місцевих програм відновлення;
- розширення міжнародного партнерства у сфері зайнятості, реабілітації та соціальної інтеграції.
Відновлення громади має вимірюватися не лише кількістю відбудованих об'єктів, а й можливістю людей працювати, забезпечувати свої родини та впливати на розвиток територій, у яких вони живуть.
Позиція WVTU: ветерани мають бути учасниками європейського відновлення України
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує розвиток міжнародного співробітництва, спрямованого на захист прав людини, відновлення українських громад та зміцнення їхньої економічної стійкості.
Участь представників регіональних профспілкових організацій у міжнародних інституціях створює додаткові можливості для представлення соціально-економічних інтересів ветеранів у ширшому європейському контексті.
Профспілка наголошує на необхідності інтегрувати питання зайнятості ветеранів, гідної праці, професійної адаптації та соціального захисту в програми післявоєнного відновлення.
Міжнародна підтримка України повинна знаходити практичне втілення на рівні конкретної громади, підприємства, робочого місця та родини ветерана.
Від міжнародної солідарності — до практичних результатів
51-ша сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи підтвердила, що підтримка України залишається одним із важливих напрямів роботи європейських інституцій.
Ухвалена декларація визначає політичні орієнтири для подальшої співпраці, однак реалізація її положень потребуватиме конкретних рішень держав, місцевої влади та міжнародних партнерів.
Для українських громад важливо, щоб ці рішення перетворювалися на доступні фінансові механізми, нові партнерства, відновлену інфраструктуру, робочі місця та довгострокові можливості розвитку.
УКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО — НЕ ЛИШЕ ОТРИМУВАЧ ПІДТРИМКИ, А АКТИВНИЙ УЧАСНИК ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКИ ТА МАЙБУТНЬОГО ЄВРОПИ.
СИЛЬНІ ГРОМАДИ — СИЛЬНА УКРАЇНА. СИЛЬНІ ВЕТЕРАНИ — СИЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО!
Пресслужба Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни (WVTU)
2 листопада 2026 року | wvtu.army
